МОН ДНР Міністерство освіти і науки ДНР
Державна установа
«Інститут прикладної математики і механіки»
 
 
 


Контакти

Адреса: ДНР 83114, місто Донецьк, Ворошиловський район, вулиця Рози Люксембург, будинок 74

Тел.: (062) 311-03-91
Факс: (062) 311-01-75
E-mail: ,
 

Про інститут

ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ І МЕХАНІКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
 ДОНЕЦЬКО
Ї НАРОДНОЇ  РЕСПУБЛІКИ

(ДУ "ІПММ", ДО 27.05.2015 р. ІПММ НАНУ, ДО 1970 р. ДОНЕЦЬКИЙ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР АН УРСР)

Інститут прикладної математики і механіки  ( ГУ "ІПММ" ) - наукова установа, що входить до організаційної структури Мiнiстерства освiти i науки Донецької Народної Республiки.

Головна мета Інституту - здійснення фундаментальних та прикладних досліджень у галузі математики, механіки та кібернетики з метою одержання нових знань у цих областях, створення і вивчення нових математичних моделей та їх застосування в моделюванні різноманітних фізичних, технологічних процесів, керуванні, а також сприяння науково-технічному, соціально-економічному і духовному розвиткові України.
Інститут створено в 1965 році як Донецький обчислювальний центр АН УРСР. У 1970р. перейменовано в Інститут прикладної математики і механіки НАН України. Розташований з моменту створення у місті Донецьку, на теперішній час за адресою вул.Рози Люксембург,74, 83114, м.Донецьк.

Структурними підрозділами інституту є 9 наукових вiддiлiв і 2 лабораторiї: вiддiл нелiнiйного аналiзу, рiвнянь математичної фізики, теорiї функцій (в т.ч. лабораторія оптимізації наближень многочленами та сплайнами), рівнянь з частинними похідними, теорії ймовірностей i математичної статистики, прикладної механіки, технічної механіки, аналітичних методів механіки гірничих порід, теорії керуючих систем (в т.ч. лабораторія дискретної математики та прикладної алгебри). При Інституті функціонує Спеціальне конструкторсько-технологiчне бюро систем управління (СКТБ СУ).

Інститут проводить фундаментальні дослідження з таких напрямків:

  • теорія диференціальних рівнянь з частинними похідними та операторів, конструктивна і геометрична теорія функцій, теорія випадкових процесів і математична статистика; динаміка твердого тіла, теорія стійкості та керування, механіка гірничих порід;
  • моделювання, ідентифікація та розпізнавання керуючих систем.

Засновником інституту і його першим директором у період 1965-1974 рр. був акад. АН УРСР, заслужений діяч науки і техніки України І.І.Данилюк. Він запросив в Інститут з метою очолити його основні наукові напрямки визначних вчених у галузях математики, механіки та кібернетики: академіка АН УРСР Я.Б.Лопатинського, членів-кореспондентів АН УРСР Й.І.Гіхмана, Г.Д.Суворова, П.В.Харламова, академіка РАПН, професора, д.т.н. А.М.Богомолова, які заснували провідні наукові напрямки та сформували відомі наукові школи. В період 1974-1977 рр. Інститут очолював А.М.Богомолов. З 1977 р. по 2 лютого 2005 р. беззмінним директором інституту був акад. НАНУ І.В.Скрипник. Після смерті акад. НАНУ І.В.Скрипника Інститут очолює академiк НАНУ О.М.Ковальов.

В Інституті працюють відомі наукові школи:

  • диференціальних рівнянь з частинними похідними, заснована акад.. АН УРСР І.І.Данилюком і Я.Б.Лопатинським;
  • комплексного аналізу, теорії конформних відображень і теорії наближень, заснована чл.-кор. АН УРСР Г,Д,Суворовим; теорії ймовірностей і математичної статистики, заснована чл.-кор. АН УРСР Й.І.Гіхманом;
  • аналітичної механіки, заснована чл.-кор. НАНУ П.В.Харламовим; математичних і технічних проблем кібернетики, заснована академіком РАПН, професором, д.т.н. А.М.Богомоловим.
    Вченими Інституту здобуто визначні фундаментальні результати, відомі як в Україні, так і за її межами.

Внесено вагомий вклад у вивчення нелінійних крайових задач математичної фізики з вільними межами – побудована узагальнена теорія Морса, важливий розділ варіаційного обчислення “в цілому”, для інтегральних функціоналів із змінною областю інтегрування. Розроблена теорія загальних граничних задач для лінійних еліптичних систем, яка здобула світову відомість і визнання. Здобуто визначні результати з теорії нелінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними – для нелінійних еліптичних і параболічних задач Діріхле в послідовності перфорованих областей розвинуто методи побудови асимптотичного розкладу розв’язків, визначено характер збіжності розв’язків і побудовано відповідні усереднення задачі. Широко відомі результати із стохастичних диференціальних рівнянь і теорії випадкових процесів. Введено поняття стохастичного криволінійного інтеграла у випадковому полі, що узагальнює поняття інтеграла Іто і на цій основі розвинуто відповідний стохастичний аналіз. У напрямку конструктивної і геометричної теорії функцій створено нові методи досліджень метричних властивостей відображень з обмеженими інтегралами Діріхле на основі удосконалення принципу довжини і площі відносно просторових відображень, дано узагальнення теорії Каратеодорі, яке пов’язане з дослідженням конформно-інваріантних розширень плоскої бікомпактної області. У напрямку динаміки твердого тіла створено нові форми динамічних рівнянь руху твердого тіла і систем тіл, розроблено конструктивний метод інваріантних відношень, побудовано природний спосіб завдання руху тіла (метод годографів). Розроблено метод орієнтованих многовидів і метод множини траєкторій, за допомогою яких вирішено низку важливих прямих і обернених задач керування нелінійних динамічних систем. У напрямку моделювання, ідентифікація і розпізнавання керуючих систем запропоновано і досліджено алгебру структурних автоматів та бінарних співвідношень, розв‘язано задачу декомпозиції загальних систем. Здобуто загальні умови існування і методи побудови контрольних та діагностичних тестів для структурних автоматів. Побудовано теорію ймовірносних експериментів з автоматами.
Результати фундаментальних досліджень Інституту стали основою низки унікальних прикладних розробок, виконаних для багатьох галузей народного господарства України та Росії: енергетики, вугільної, гiрничо- та газовидобувної промисловості, космосу, металургії, машинобудування, медицини. Прикладами таких розробок є роботи зі створення систем оперативного контролю й автоматизації основних режимів моноблоків надкритичного тиску ТЕС, що впроваджені на ряді ТЕС Донбасу і АК “Київенерго”; розробка способів керування рухом метану поблизу дегазаційних свердловин, тріщин гідророзриву і гірничих виробок, що впроваджені на ряді шахт України; розробки в галузі динаміки зв’язаних тіл впроваджено в КБ “Південне”, де використовуються при проектуванні космічних апаратів; результати роботи в галузі математичних проблем кібернетики і технічної діагностики цифрових пристроїв було впроваджено на саратовських підприємствах, що розроблюють бортову і вимірювальну обчислювальну техніку, в НДІ Науковий Центр (м.Зеленоград - радянська «Кремнієва долина»), низці підприємств Донбасу і України.
Високий рівень відповідних наукових досліджень забезпечено кадрами вищої кваліфікації, серед яких 27 докторів і 42 кандидати наук (відповідно 34% і 55% від загальної чисельності наукових співробітників),. 3 чл.-кор. НАН України. Велика увага в Інституті приділяється підготовці молодих наукових кадрів – працює докторантура і аспірантура, дві Спеціалізовані ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій з основних спеціальностей.

Інститутом видаються міжвідомчі збірники наукових праць “Нелінійні граничні задачі” (з 1989), “Механіка твердого тіла” (з 1969), "Праці Інституту прикладної математики і механіки" (з 1997). З 1999р. вони реферуються в європейському міжнародному реферативному журналі "Zentralblatt MATH". Інститут видає і бере участь у видавництві журналів “Український математичний вісник” (англомовна версія “Ukrainian mathematical bulletin” розповсюджується AMS), “Theory of Stochastic Processes” (розповсюджується AMS). З моменту заснування Інституту його вченими опубліковано біля 80-ти узагальнюючих монографій, серед яких більш ніж 20 перекладено іноземними мовами.

Внесок учених Інституту в фундаментальні і прикладні дослідження в галузях математики, механіки та кібернетики було відзначено науковою громадськістю і державою низкою нагород і премій – орден Леніна (1), орден Жовтневої революції (1), орден “Знак пошани” (1), орден Дружби народів (1), орден Ярослава Мудрого V ступеню (1), медалі ВДНГ СРСР: золота – 2, срібна – 2, бронзова – 3, Заслужений діяч науки і техніки України (4), Державна премія України в галузі науки і техніки (4), премії НАН України ім.М.М.Крилова (6), ім.М.М.Боголюбова (1), ім.О.М.Динника (2), ім.М.В.Остроградського (1).